Децентралізація системи професійно-технічної освіти. Датська модель
Мова видання: укр., англ.
Рік випуску: 2015
Сторінок: 46
Оправа: м’яка
Професійно‐технічна освіта є коштовним елементом освітньої системи, і тому заклади професійно‐технічної освіти можуть відтягнути на себе значну частину доступного для освіти бюджету. І хоча політики часто визнають профтехосвіту основним фактором для розвитку національної економіки, часто трапляється так, що політичні заяви не виражаються у достатньому фінансуванні. Впродовж року багатьом системам профтехосвіти доводиться поповнювати свої бюджети зарахунок зростаючого попиту на курси з підвищення кваліфікації. Ефективне управління часто називають одним з головних аспектів будь‐якої системи профтехосвіти, оскільки воно безпосередньо впливає на здатність перетворити виділене фінансування на виконання поставлених цілей. Через те,що надання послуг професійно‐технічної освіти часто відносять до відповідальності держави, у європейських країнах створена і підтримується велика кількість закладів профтехосвіти державної та напівдержавної форми власності. Незважаючи на значні відмінності, що існують між системами та навчальними закладами профтехосвіти у різних країнах, а також на те, що їхні методи управління відображають національні особливості, будь‐який уряд бажає, щоб державні заклади профтехосвіти були ефективними, рентабельними та швидко реагували на потреби ринку. У багатьох країнах заклади профтехосвіти, що фінансуються з державного бюджету, входять до структури центрального уряду. Їхні бюджети є частиною центрального державного бюджету, а управлінський та викладацький склад відносяться до категорії державних службовців. Це означає, що децентралізація систем профтехосвіти стосується не лише власне профтехосвіти, а у великій мірі є також і питанням державного управління. У цій стислій довідці висвітлюються кілька основних аспектів децентралізації та представлено датську модель самоврядування закладів профтехосвіти, а також пропонується співставлення з українською системою.
© Видавництво "Арт Економі", Київ-2015
Рік випуску: 2015
Сторінок: 46
Оправа: м’яка
Професійно‐технічна освіта є коштовним елементом освітньої системи, і тому заклади професійно‐технічної освіти можуть відтягнути на себе значну частину доступного для освіти бюджету. І хоча політики часто визнають профтехосвіту основним фактором для розвитку національної економіки, часто трапляється так, що політичні заяви не виражаються у достатньому фінансуванні. Впродовж року багатьом системам профтехосвіти доводиться поповнювати свої бюджети зарахунок зростаючого попиту на курси з підвищення кваліфікації. Ефективне управління часто називають одним з головних аспектів будь‐якої системи профтехосвіти, оскільки воно безпосередньо впливає на здатність перетворити виділене фінансування на виконання поставлених цілей. Через те,що надання послуг професійно‐технічної освіти часто відносять до відповідальності держави, у європейських країнах створена і підтримується велика кількість закладів профтехосвіти державної та напівдержавної форми власності. Незважаючи на значні відмінності, що існують між системами та навчальними закладами профтехосвіти у різних країнах, а також на те, що їхні методи управління відображають національні особливості, будь‐який уряд бажає, щоб державні заклади профтехосвіти були ефективними, рентабельними та швидко реагували на потреби ринку. У багатьох країнах заклади профтехосвіти, що фінансуються з державного бюджету, входять до структури центрального уряду. Їхні бюджети є частиною центрального державного бюджету, а управлінський та викладацький склад відносяться до категорії державних службовців. Це означає, що децентралізація систем профтехосвіти стосується не лише власне профтехосвіти, а у великій мірі є також і питанням державного управління. У цій стислій довідці висвітлюються кілька основних аспектів децентралізації та представлено датську модель самоврядування закладів профтехосвіти, а також пропонується співставлення з українською системою.
© Видавництво "Арт Економі", Київ-2015